Щоб увесь кадр залишився на лиці підрамника, додайте полотно навколо вже погодженої композиції: окремо на боки, окремо на зворот і захват під час натягування. Саме фото всередині лицьового прямокутника зберігає свій розмір.
Пропорції фото й лиця спочатку мають збігатися. Далі розв’язуємо інше завдання: як обгорнути об’ємний підрамник, не віддавши бокам частину сюжету. Просте збільшення всього фото цього не забезпечує.
Для екосольвентного або УФ відбитка обирайте полотно для друку під свій процес, а ширину заготовки й область друку звіряйте окремо.
Три зони одного полотна
Лице W × H — видима спереду композиція. Бік d — шлях полотна через кожну бічну грань. Додатковий запас b — матеріал далі за боком, потрібний для заходу на зворот і захвату за обраного способу кріплення. Запас b не входить у ширину видимого боку.
Приклад: лице 300 × 400 мм
Умовно беремо підрамник із прямим профілем, шлях через бік d = 20 мм і окремий запас на зворот та захват b = 25 мм з кожного краю. Це вихідні умови розрахунку. Для реального підрамника ці два запаси визначають за його профілем і способом натягування.
Уся заготовка: 390 × 490 мм
Лице: 300 × 400 мм Увесь початковий малюнок лишається всередині.
Боки: по 20 мм Зелена смуга додана поза лицем.
Зворот і захват: ще по 25 мм Сірим позначено білий незадрукований запас.
Пропорції розгортки збережено. Внутрішня межа зеленої смуги — згин із лиця на бік; зовнішня — перехід на зворот. Кутові ділянки залишаються частиною заготовки.
Для такого прямого профілю розмір заготовки дорівнює W + 2 × (d + b) за шириною та H + 2 × (d + b) за висотою:
300 + 2 × (20 + 25) = 390 мм — ширина.
400 + 2 × (20 + 25) = 490 мм — висота.
Кадр 300 × 400 мм розміщений по центру: від краю заготовки до лиця з кожного боку є 45 мм. Якщо задні припуски залишаємо білими, зображення разом із кольоровими боками займає тільки 340 × 440 мм: 300 + 2 × 20 та 400 + 2 × 20. Його край відступає від краю заготовки на 25 мм.
390 × 490 мм — це весь матеріал; 340 × 440 мм — ділянка, яку треба задрукувати. Файл може містити всю заготовку з білими полями або окреме зображення для розміщення на носії. В обох випадках розміри й відступи мають залишитися такими самими.
Той самий правий край після загину
Лице → згин
20 мм через бік
← 25 мм на зворот і захват
Розріз через середину правого краю, без масштабу; показано лише частину лиця. Полотно безперервно огинає профіль. Запас 25 мм умовно лежить уздовж звороту; кріплення не показано.
У кутах полотно складається й перекривається. Припуски двох сусідніх сторін сходяться біля одного кута, тому плоска розгортка не показує остаточної товщини складки. Кутові ділянки не слід автоматично вирізати: спочатку перевірте, як їх загинають і закріплюють у вашій конструкції. Округлення профілю, натяг і потрібне місце для захвату можуть змінити запас. Шаблон на реальному підрамнику важливіший за точність арифметики до міліметра.

У куті два припуски накладаються один на один. Складку закріплюють на звороті підрамника; її товщину варто перевірити на своєму полотні.
Дзеркальний чи однотонний бік
В обох варіантах нижче лице залишається тим самим. Дзеркальний бік отримує відбиту смугу з краю фото; однотонний — обраний колір. Якщо натомість збільшити всю фотографію на площу з боками, деталі стануть більшими, і частина вихідного кадру піде за межі лиця.
Дзеркальний бік
Лице 300 × 400 мм + правий бік 20 мм
Збільшена межа згину
Край лиця │ бік
Кінчик листка повторився на боці.
Однотонний бік
Лице 300 × 400 мм + правий бік 20 мм
Збільшена межа згину
Край лиця │ бік
На боці лише рівний колір.
Показано все лице й правий бік, розкладений з ним в одну площину. Задній запас та інші боки тут не показані. Збільшення під кожним малюнком відтворює ту саму ділянку біля згину.
Для цього малюнка обираємо однотонний бік: цілий листок залишається на лиці, а поряд не з’являється його повтор.
Дзеркальне продовження варто оцінювати саме біля згину: пейзаж без виразних крайових деталей може виглядати спокійно, а рука, літера чи частина обличчя — дати небажаний повтор. Для однотонного боку доберіть колір під композицію. Перевірте також верх, низ і лівий край, а не лише показану праву грань.
У принтера дві різні межі
Приймання носія
Чи приймає принтер таке полотно й потрібний фізичний розмір? Для прикладу потрібна заготовка 390 × 490 мм, навіть коли задній запас білий. Звірте допустимий носій, ширину подавання та довжину аркуша або ділянки рулону.
Доступна область друку
Чи вміщується прямокутник 340 × 440 мм саме там, де його треба надрукувати? Врахуйте недруковані поля, орієнтацію й відступи. Білі задні 25 мм не потребують фарби, але це не розширює можливостей принтера.
Якщо ділянка зображення вміщується, а весь носій — ні, цей макет не підходить для такого подавання. Якщо носій проходить, а друкована область замала, приймання заготовки теж не розв’язує проблему. Зменшення всього макета змінить і лице, і припуски.
Перед відбитком перевірте розкладку
- Зафіксуйте лице. Залиште погоджене фото 300 × 400 мм на окремому шарі. Розширте робочу область навколо нього, додайте боки, потім запас на зворот і захват. Напрямні згинів тримайте окремо від зображення для друку.
- Прикладіть шаблон у натуральну величину. Зіставте межі лиця з підрамником, обгорніть боки й складіть кути. Паперовий шаблон покаже розкладку; фактичний захват і поведінку полотна під натягом перевірте на зразку матеріалу.
- Звірте розміщення в друці. У прикладі від краю носія до друкованої ділянки має бути 25 мм, до лиця — 45 мм. Переконайтеся, що програма або драйвер не підганяє весь макет під сторінку й не збільшує його автоматично. Зміна числа DPI (кількості точок на дюйм) не додасть фізичного запасу.
До запуску має бути зрозуміло, який кадр залишиться спереду, що буде на боках і де полотно закріпиться на звороті.
