12.09.2026

Значок 44 мм, вставка 54 мм: що загинається за край

Значок 44 мм, вставка 54 мм: що загинається за край

Якщо вирізати паперове коло діаметром 44 мм лише тому, що значок називається «44 мм», можна прибрати матеріал, який має загнутися за край. Для висічки MyPrint pc44 у специфікації вказано вставку діаметром 54 мм. Саме цей розмір потрібен для зовнішнього кола макета й розрахунку аркуша.

Два кола — дві різні ролі

Майстерняразом

Схема, не друкарський шаблон. Кола показують співвідношення 54:44; їхній розмір на екрані не є фізичним еталоном.

54 мм · лінія різу

Зовнішня межа паперової вставки. Фон доходить до неї по всьому колу.

44 мм · номінальний орієнтир

Орієнтир за номінальним розміром значка. Це не виміряна межа плоскої видимої поверхні й не гарантоване безпечне коло для тексту.

(54 − 44) / 2 = 5 мм

Радіальна різниця між двома колами в макеті. Вона не задає гарантований відступ тексту.

Куди переходить зовнішня частина паперу

лицьова сторона

→ ←

край загинається до звороту

Умовний розріз: бірюзова лінія — папір із фоном, сіра — опора під ним. Товщину та форму спрощено.

Папір огинає край заготовки, а його зовнішня частина потрапляє в загин зі зворотного боку. Тому малюнок, що доходить лише до внутрішнього кола, може залишити білий папір на заокругленні. Ті самі 54 мм не можна автоматично переносити на іншу систему значків 44 мм: там потрібен її власний діаметр вставки.

Фон — до різу, важливе — ближче до центру

У макеті задайте колу ширину й висоту 54 мм. Додайте по центру допоміжне коло 44 мм, яке не друкуватиметься. Продовжте фоновий колір або зображення через зовнішню кільцеву ділянку; ім’я, обличчя та важливі штрихи логотипа посуньте вглиб від номінального орієнтира.

Фон закінчується зарано

Ім’я

Біле кільце — папір без фону: він може опинитися на заокругленні.

Фон продовжено до різу

Ім’я

Зовні продовжується фон; зміст зосереджений у центрі.

Порівняння умовних макетів, а не фотографії готових значків. Пунктир — орієнтир 44 мм; розміщення напису показане як приклад.

Перед друком приберіть допоміжне коло 44 мм із друкованого зображення. За першим зібраним значком перевірте, чи весь напис читається спереду, чи не заходять важливі деталі на заокруглення і чи фон закриває край. Якщо композиція невдала, пересуньте або зменште її важливі елементи, зберігши діаметр вставки 54 мм.

54 мм у файлі мають залишитися 54 мм на папері

Задайте в документі розмір обраного аркуша й друкуйте PDF без підгонки до сторінки: у режимі фактичного розміру, 100%. Автоматичне припасування може змінити масштаб. Водночас друк без масштабування здатен обрізати те, що виходить за друковану область, тож спочатку розмістіть макет усередині неї.

На пробному аркуші поза колами розташуйте два контрольні відрізки: горизонтальний і вертикальний, наприклад по 50 мм. Лінійкою виміряйте обидва відрізки та діаметр надрукованого кола у двох напрямках.

Приклад пропорційного зменшення

У файліконтрольний відрізок
50 мм

коло вставки → 54 мм

На паперіконтрольний відрізок
47,5 мм

коло вставки → 51,3 мм

47,5 / 50 = 51,3 / 54 = 0,95

Обидва розміри становлять 95% від заданих.

Числа обрано для пояснення. Відрізки на схемі показують пропорцію, а не фізичний розмір на екрані.

Якщо обидва контрольні відрізки й коло змінилися в однаковій пропорції, спершу перевірте спільний масштаб на шляху до відбитка: параметри експорту, програми друку та драйвера. Вимірювання дає напрямок пошуку, але не визначає єдину несправність принтера. Виправте підгонку й повторіть контрольний друк; не перемальовуйте коло більшим для компенсації 95%.

Якщо обидва відрізки мають задану довжину, а коло — ні, перевірте розміри самого об’єкта та його геометрію в експортованому PDF. Якщо горизонтальний і вертикальний виміри відрізняються за масштабом, це вже не одне пропорційне зменшення: порівняйте ширину й висоту в документі, PDF та на відбитку окремо.

A4: рахуємо за вставкою 54 мм

Візьмімо конкретний приклад прямокутної сітки. Поля й проміжки нижче — обрані умови розрахунку, а не вимоги висічки або характеристика вашого принтера.

Аркуш A4: 210 × 297 мм. Поля: по 10 мм з кожного краю. Проміжки між колами: 2 мм. Діаметр кожної вставки: 54 мм.

210 мм

123
456
789
101112
55 мм нижче сітки

A4 · 297 мм заввишки

поле 10 мм · доступно 190 × 277 мм

сітка 166 × 222 мм

Масштабна схема аркуша: пунктир окреслює доступний прямокутник, бірюзові кола — 12 вставок. Позначення та цифри не друкуються у виробничому макеті.

Після полів

210 − 2 × 10 = 190 мм297 − 2 × 10 = 277 мм

3 стовпці

3 × 54 + 2 × 2 = 166 мм

Чотири потребують 222 мм — більше за доступні 190 мм.

4 ряди

4 × 54 + 3 × 2 = 222 мм

П’ять потребують 5 × 54 + 4 × 2 = 278 мм. Доступно 277 мм: бракує 1 мм.

Чому п’ятий ряд не входить

Залишок після 4 рядів: 277 − 222 = 55 мм

Ще ряд із проміжком: 54 + 2 = 56 мм

Потрібно на 1 мм більше. Не зменшуйте вставку, щоб приховати цю різницю.

3 × 4 = 12 вставок за умов цього прикладу

Це результат заданої прямокутної розкладки, а не максимальна місткість A4 чи пошук найщільнішого пакування кіл. Для інших полів, проміжків або розміщення потрібен новий розрахунок.

100 вставок → 9 аркушів без додаткового запасу

8 × 12 = 96; на дев’ятому аркуші потрібні ще 4 вставки.

Округлюємо 100 / 12 вгору до 9. Це кількість аркушів без додаткового запасу на налаштування та брак; такий запас планують окремо для свого процесу.

До друку решти замовлення перевірте на першому аркуші масштаб і доступ висічки до кожного кола. Якщо інструмент не дістає до внутрішніх позицій, змініть розташування або передбачте розрізання на смуги, які він зможе прийняти, зберігаючи вставки цілими. Перший зібраний значок підтвердить композицію — тоді можна повторювати перевірену розкладку.