Спочатку біг, потім згин
Щоб підготувати щільну друковану листівку до складання, зробіть біг: тупа планка втискає папір у відповідний паз і формує шарнірну ділянку. У показаному способі випуклий валик бігу має опинитися всередині складеної листівки. Далі перевірте результат на тому самому друці: біг допомагає підготувати згин, але не гарантує цілого покриття на будь-якому матеріалі.
Що розтягується на зовнішньому боці
На плоскому аркуші темне поле може бути суцільним. Під час складання зовнішній бік проходить довшу дугу й розтягується. Якщо друкований шар або покриття паперу не витримує цієї деформації, на згині з'являються розриви; крізь них може бути видно білу основу чи волокна. На темній заливці такий слід особливо помітний.
Біла лінія сама по собі не доводить одну конкретну несправність принтера. Спершу порівняйте ділянку до бігування, після нього та після складання: на якому етапі виникає пошкодження? Сильніше притиснути вже зламаний згин — не спосіб відновити покриття. Для наступної проби потрібна свіжа надрукована заготовка.
Біг — підготовлений шарнір, а не надріз
Планка з тупою робочою кромкою має входити по центру відповідного паза. Вона деформує смугу паперу: з боку планки лишається заглиблення, на протилежному боці — випуклий валик. Остаточне складання виконуйте вже по цій підготовленій смузі. Ніж перерізає матеріал і не замінює такого бігування.
A · синій — зовнішній друкований бік
B · теракотовий — майбутній внутрішній бік
Розрізи поперек лінії бігу. Товщини й деформація умовно перебільшені; кольори позначають ті самі сторони паперу в усіх кадрах, а не окремі нанесені шари.
1. Перед натиском
Тупа планка
Паз під лінією планки
У цій схемі A зверху, до планки; B знизу, до паза.
2. Після бігування
Заглиблення з боку A
Випуклий валик з боку B
Планку прибрано. Аркуш ще розгорнутий; валик виступає на боці B.
3. Після складання
A залишається зовні
B · всередині
Краї зігнуто в бік B. Валик спрямований у внутрішній простір листівки.
Перед серією знайдіть валик на пробі й складіть її так, щоб він був усередині. Орієнтир — форма бігу та майбутні сторони виробу; сама темна заливка не визначає напрям складання, особливо за двостороннього друку.
Як виконати пробу на ручній біговці
Для малої серії листівок цю операцію можна додати за допомогою ручної біговки My Print CR Base 460 (13211). У її описі передбачені бічні упори, регулювання продавлювання та проба на одному аркуші. Це дає зрозумілу послідовність налаштування:
- Приберіть обрізки й паперовий пил із паза. Визначте потрібну лінію згину на надрукованій заготовці та виставте під неї бічний упор.
- Зробіть біг на одному пробному аркуші. Для крейдованого або ламінованого матеріалу опис цієї моделі радить починати з меншого продавлювання й додавати його поступово, перевіряючи результат.
- Перевірте біг до складання, потім складіть валиком усередину й огляньте обидва боки. Збережіть придатну пробу як орієнтир; під час серії перевіряйте, чи не змістилася лінія відносно друку.
Мета регулювання — придатна шарнірна ділянка без зайвого пошкодження. Якщо посилення продавлювання погіршує пробу, не продовжуйте просто «ще глибше». Числа тиску, ширини паза або обертів гвинта з іншого обладнання не є налаштуваннями для цієї роботи.
Чому правило про волокна не обирає пробу за вас
Для звичайного складання без бігу лінія вздовж волокон — корисна вихідна орієнтація: волокна менше розтягуються поперек згину. Але бігування змінює саму ділянку згинання. Випробування крейдованих паперів після офсетного друку містять винятки: після бігування частина матеріалів краще складалася поперек волокон, інша — вздовж.
Це не нове правило «завжди поперек» і не готовий режим для цифрового друку. Ваша проба перевіряє разом конкретний папір, його покриття, друк і роботу інструмента. Саме тому придатна складена проба важливіша за спрощену пораду, що враховує лише напрям волокон.
Дві орієнтації, однакові початкові умови
Візьміть папір з однієї партії з відомим напрямком волокон. Підготуйте дві однакові за розміром заготовки з тим самим макетом: нехай темна смуга перетинає майбутній згин. Щоб змінити орієнтацію волокон щодо бігу, одну розгортку на друкарському аркуші поверніть на 90° відносно іншої. Після друку й підрізання покладіть обидві проби макетом в однакове положення. Збережіть однакові умови друку, інструмент і початкове продавлювання. Відмінність між пробами — напрям волокон відносно бігу, а не інший малюнок чи сильніший натиск.
Проба А · волокна паралельно бігу
↕ волокна
Пунктир · лінія бігу
Та сама друкована смуга
Проба Б · волокна поперек бігу
↔ волокна
Пунктир · лінія бігу
Та сама друкована смуга
На обох пробах: біг → складання валиком усередину → огляд.
Навчальна схема підготовки проб, а не зображення виміряних результатів. Кольори не позначають переможця.
Якщо волокна не визначені, назвіть проби «біг уздовж довгої сторони» та «біг уздовж короткої сторони», доки не уточните напрям. Довга сторона аркуша не означає автоматично напрям волокон.
Що порівняти після однакового складання
Порівнюйте обидві проби за однакового освітлення й відкривання. Запишіть, що справді бачите на кожній, та залиште підписані зразки. Придатність означає прийнятний вигляд і роботу згину саме для цього виробу, а не лише менш помітну білу риску.
Результат проби може повернути розкладку
Після вибору орієнтації збережіть її в розкладці на друкарському аркуші. Якщо напрям волокон у ньому фіксований, поворот розгортки листівки на 90° змінює співвідношення волокон і лінії бігу. Зручніше вирішити це до друку тиражу, а не після появи тріщин.
Якщо придатний біг уздовж волокон
Аркуш · волокна ↕
Розгортка: біг ∥ волокнам
Якщо придатний біг поперек волокон
Аркуш · волокна ↕
Та сама розгортка: поворот на 90°
Схема показує лише орієнтацію однієї розгортки. Поля, припуски, двосторонній друк і кількість виробів на аркуші розраховуйте окремо. Кольорова смуга повертається разом із макетом.
Якщо обидві проби непридатні, змініть одну умову бігування, яку дозволяє ваш інструмент, або свідомо оберіть інший матеріал — і повторіть порівняння на свіжому друці. Не змінюйте все одразу: інакше не зрозумієте, що дало результат. Змочування готового відбитка чи надріз ножем не є наступним кроком цієї проби.
Коли для роботи потрібен інший формат аркуша або додаткова операція, порівняйте біговки й перфоратори в каталозі MyPrint. Зіставляйте робочий формат і потрібні функції; якість згину підтверджуйте на своєму надрукованому матеріалі. Обирайте розкладку й підготовку за складеною пробою, яку готові повторити в тиражі.
