Якщо фото має пропорції 4:3, а відбиток — 3:2, зберегти весь сюжет і водночас заповнити папір до країв без спотворення не вийде. Вписування залишить білі поля; заповнення прибере частину кадру. Якщо важливо зберегти всіх людей, спочатку перевірте, чи не проходить межа обрізання через голову, плече або взуття.
Спочатку звірте два прямокутники
Обираючи фотопапір для струменевого друку, звірте точний розмір аркуша на упаковці з форматом у драйвері. Назва «10×15» не завжди означає рівно 100×150 мм: папір 4×6 дюймів має розміри 101,6×152,4 мм. У горизонтальному положенні ширина й висота міняються місцями.
У нашому прикладі файл має 4000×3000 пікселів: ширина до висоти — 4:3. Друкований прямокутник — точно 150×100 мм, тобто 3:2. Він ширший відносно висоти, ніж фото. Саме ця різниця змушує вибирати між полями та обрізанням.
Один сюжет, два способи розмістити його на папері
Геометричний приклад: ідеальні 150×100 мм, пропорційне масштабування, центрування та жодного додаткового збільшення драйвером. Малюнок умовний; обидва блакитні контури показують однаковий розмір паперу.
Увесь кадр із полями
Вписуємо фото за висотою
Папір: 150 мм завширшки × 100 мм заввишки
Фото 133,333…×100 мм. Білий папір ліворуч і праворуч — приблизно по 8,333 мм. Капелюх і квітка біля країв залишаються цілими.
До країв із обрізанням
Заповнюємо ширину паперу
Папір: 150 мм завширшки × 100 мм заввишки
Масштабоване фото 150×112,5 мм. За межами паперу — по 6,25 мм зверху й знизу: вони не потраплять на відбиток.
Блакитний контур — межа паперу.
Рожеві смуги — частини фото поза папером.
Рожеві смуги продовжують той самий малюнок і показують втрату сюжету; це не поля. Справжні поля у варіанті з цілим кадром білі. Люди, гори, капелюх угорі та квітка внизу мають ті самі вихідні координати в обох видах.
Звідки беруться 8,333 мм і 6,25 мм
Вписування: висота 100 мм
100 × 4 / 3 = 133,333… мм
(150 − 133,333…) / 2 = 8,333… мм
Ширина фото — 133,333… мм. Решта ширини паперу ділиться на два бічні поля. 8,333 мм — округлення до тисячної міліметра.
Заповнення: ширина 150 мм
150 × 3 / 4 = 112,5 мм
(112,5 − 100) / 2 = 6,25 мм
Висота фото — 112,5 мм. У паперовий прямокутник увійдуть 100 мм; зайві 12,5 мм за центрування діляться порівну між верхом і низом.
Ці числа описують геометрію прикладу, а не допустиме відхилення принтера. Реальна друкована область може бути меншою за аркуш. Різкість і достатність пікселів для обраного розміру оцінюють окремо.
Посуньте вікно кадру — і перевірте протилежний край
Для заповнення виберіть у кадруванні співвідношення сторін майбутнього відбитка — тут 3:2. Рухайте це вікно по фото, вирішуючи, яка частина сюжету важливіша. Зміщення вгору залишить більше верхньої частини, але забере більше знизу.
Папір: 150 мм завширшки × 100 мм заввишки
Той самий кадр 3:2 зміщено до верхнього краю фото. Зверху не відсікаємо нічого; знизу поза папером залишаються всі 12,5 мм надлишкової висоти.
Зберегли капелюх — втратили квітку
У цьому положенні капелюх цілий, зате квітка й частина взуття внизу не потраплять у друк. Якщо важливі обидва краї, поверніться до варіанта з білими полями. Переміщення вікна перерозподіляє обрізання між краями.
Не підганяйте фото розтягуванням лише по ширині або лише по висоті: обличчя стануть ширшими чи вужчими. Саме число DPI/PPI — кількість точок або пікселів на дюйм — теж не змінює співвідношення сторін. Воно не усуває різницю між 4:3 та 3:2.
Що має бути видно в перегляді друку
Назви команд у програмах різняться. Орієнтуйтеся на зображення, яке вийде після всіх налаштувань друку:
- Правильний аркуш і орієнтація. Розмір у перегляді збігається з папером і форматом, вибраним у драйвері.
- Для цілого сюжету — усі краї початкового фото та видимі поля. Для заповнення — обраний фрагмент до країв паперу; звірте з оригіналом, що саме зникає за кожною межею.
- Важливі деталі залишилися всередині. Після кожного зміщення перевірте верх і низ, а також лівий і правий край. Люди мають звичні пропорції.
- Погоджений результат збережено в копії для друку: або весь кадр із полями, або свідомо вибране кадрування. Оригінал залиште для іншого формату.
Окремо перевірте збільшення в режимі без полів
Навіть коли фото вже має пропорції паперу, режим без полів може додатково збільшити його й вивести частину зображення за аркуш. Це окрема втрата країв, яка може додатися до вибраного кадрування. Доступність цього режиму та величина збільшення залежать від принтера, формату й носія.
Перевірте саме цю поведінку у своєму драйвері. Якщо він дозволяє зменшити розширення за край, повторно оцініть результат: можуть з’явитися поля. Універсального відсотка для всіх принтерів немає. Коли перегляд програми не показує вплив драйвера, скористайтеся його власним переглядом, якщо він є, а перед серією звірте краї одного пробного відбитка.
Вибір готовий, коли ви можете показати майбутній відбиток і назвати, що залишиться на папері: весь сюжет із полями або конкретний фрагмент без них.
